Новини 7 клас

Учні 5 класу влаштували майтер-клас із виготовлення валентинок. Всі виготовлені листівки вже скоро поїдуть на фронт.

Діти клеїли, вирізали, та писали побажання для Захисників та Захисниць.

7 лютого – День безпечного Інтернету

Метою Дня безпечного Інтернету є поширення знань про безпечне, відповідальне і позитивне використання цифрових технологій серед дітей та молоді.

Ця міжнародна календарна подія виникла починаючи з 2004 року. Міжнародний День безпечного Інтернету запровадили мережі Insafe та INHOPE за підтримки Європейської комісії. Традиційно він відзначається у другий вівторок лютого. Цьогоріч свято припадає на 7 лютого. Це вже 20 Міжнародний день безпечного Інтернету! Гасло – “Разом для найкращого Інтернету”.

В Україні День безпечного Інтернету відзначається з 2009 року. Щороку до нього у нас, як і у всьому світі, приєднується все більше організацій. Адже День безпечного Інтернету надає унікальну можливість для проведення заходів з безпеки онлайн разом зі всім світом!

Питання безпеки у всемережжі для коритувачів Інтернету актуальне протягом усього року, а не тільки у один із визначених днів лютого. Ця проблема дуже турбує і людей, що відповідають за виховання й навчання дітей та молоді.

Понад сторіччя тому юні герої Крут зробили майже неможливе ціною власного життя. Про що зазначив у День пам‘яті героїв Крут Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

Зі сходом сонця 29 січня 1918 року на Чернігівщині відбувся бій під Крутами.

За різними джерелами від 70 до 100 молодих українських хлопців віддали свої життя за рідну країну та на кілька діб зупинили більшовицьку армію, яка насувалася на Київ.

Крути стали легендою, символом жертовності та незламності молодого покоління. Вічна слава й пам’ять Героям, які полягли в бою за наше сьогодення та свободу України

27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

Це свято відзначаємо щороку в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року.

16 січня в Україні вшанували захисників Донецького аеропорту.

День пам’яті «кіборгів» 16 січня позначений у новітній історії України як дата вшанування захисників, які тримали оборону Донецького аеропорту від російських окупантів та терористів.

Упродовж 242 днів, від 26 травня 2014 по 22 січня 2015 року точилися запеклі бої за Донецький аеропорт імені Сергія Прокоф’єва, який із перших днів російської агресії перетворився на ласий для окупантів стратегічний об’єкт.

Військовослужбовці Збройних Сил України, добровольці, медики та волонтери з неймовірною стійкістю, відвагою та незламністю боронили будівлі летовища й захищали навколишні населені пункти.

Українських захисників Донецького аеропорту «кіборгами» спочатку прозвали самі російські бойовики, які були вражені стійкістю та мужністю наших військових. Згодом про героїзм захисників ДАПу дізнався весь світ, і назва «кіборги» стала символом національної мужності та оплоту народного духу, відданості ідеалам вільної та незалежної України. В історію російсько-української війни увійшла фраза: «Кіборги» витримали — не витримав бетон!».
26 травня 2014 року відбувся перший бій між українськими оборонцями та російськими бойовиками, які прийшли на нашу землю як окупанти, за встановлення контролю над Донецьким аеропортом. На той час до Донецька прибули російська група «Іскра» та підрозділ чеченських найманців із загонів Кадирова. Ці формування були посилені підрозділами батальйону «Восток», сформованого з місцевих колабораціоністів на чолі з Олександром Ходаковським. Російські та колабораціоністські загони висунулися в район аеропорту й почали займати позиції в новому терміналі, розмістивши на даху автоматичні гранатомети. Частина сил терористів зайшла через підземні комунікації. Персонал та мирні жителі на той час були евакуйовані з аеропорту.

У відповідь на висування росіян українське командування відправило в район аеропорту бойові гелікоптери Мі-24 та штурмовик Су-25.

Українські підрозділи спецпризначенців 3-го кропивницького полку, десантники 25-ї бригади і офіцери спецрезерву ГУР, що на той час знаходилися в старому терміналі та на околицях аеропорту, підтримали українську авіацію вогнем. Почавши зазнавати втрат загиблими й пораненими, російські терористи згодом завантажилися в машини й відступили до Донецька.

На Путилівському мосту, що сполучає аеропорт із Донецьком, вантажівка з бойовиками, які відступали, була розстріляна гранатометним вогнем своїх же поплічників, що сприйняли її як українську атаку. Наштовхнувшись на рішучий спротив, російські окупанти відступили. З цього часу вони на кілька місяців відмовились від штурму летовища.

Впродовж оборони ДАПу під контролем українських воїнів перебували старий і новий термінали Донецького аеропорту. Опорним пунктом захисників слугувало селище Піски, через яке здійснювалися ротація та постачання провізії, боєприпасів і медикаментів. У цьому ж селищі була розгорнута артилерія вогневої підтримки. Проросійські сили атакували аеропорт з прилеглого Київського району м. Донецька, з території монастиря на півдні та с. Спартака на сході.

Від травня 2014 року до січня 2015 року Донецький аеропорт і селище Піски захищали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79-ї, 80-ї, 81-ї, 95-ї окремих аеромобільних та 93-ї окремої механізованої бригад, 57-ї окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1», Добровольчого українського корпусу (ДУК) та інших військових частин і підрозділів.

За офіційними даними, під час оборони Донецького аеропорту загинули більш як 200 українських захисників, майже 440 були поранені. Багатьох воїнів відзначено державними нагородами, деяких, на жаль, посмертно.

Протягом усіх 242 днів, що тривала оборона летовища, російські окупанти не полишали намірів взяти ДАП під свій повний контроль. Вони вчиняли систематичні штурми терміналів, займаючи нові позиції, часом втрачали їх та знову вдавалися до нових атак. Унаслідок боїв дедалі більше руйнувалася інфраструктура аеропорту. У грудні 2014 року значних руйнувань зазнав старий термінал, 13 січня 2015 року остаточно впала диспетчерська вежа, що її утримували українські бійці.

День 15 січня 2015 року був позначений фінальним етапом оборони Донецького аеропорту. Російсько-терористичні війська перед приїздом представників місії ОБСЄ вчинили обстріли нового термінала аеропорту та впритул підійшли до українських позицій. Вони планували почати з нового термінала обстріл міжнародної місії, щоб звинуватити в цьому українських військових.

У новому терміналі бої точилися за різні його поверхи — на кінцевих етапах битви українські воїни утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролювалися ворогом.

16 січня терористи відійшли в район Спартака, де відновлювали свою боєздатність і отримували підкріплення. Опівночі бойовики обстріляли з РСЗВ «Град» метеовежу.

Уночі з 16 на 17 січня терористи обстрілювали аеропорт зі стрілецької зброї, мінометів та артилерії.

18—21 січня 2015 року російські загарбники вдалися до остаточного руйнування ДАПу. 20 січня 2015 року проросійські терористи підірвали новий термінал, унаслідок чого бетонні перекриття і стеля у багатьох секціях обвалилися, ховаючи під собою українських захисників. Під руїнами бетонних перекрить і стелі у багатьох секціях загинули 58 українських «кіборгів», які боронили плацдарм до останньої миті. 21 січня 2015 року українське командування прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового термінала — цей об’єкт на той час був повністю зруйнований і не придатний для оборони.

Утім, під час боїв, що тривали в районі ДАПу, українська армія вибудувала оборону, створивши лінію укріплень навколо злітної смуги по периметру навколишніх сіл — у Пісках, Водяному, Опитному, біля вентиляційного ствола шахти Бутівки.

22 січня 2015 року вцілілі захисники вийшли з термінала, проте багато поранених і контужених українських бійців потрапили до полону. Оборона терміналів аеропорту тривала 242 дні.

242-денна оборона Донецького аеропорту як одна із героїчних сторінок російсько-української війни слугує беззаперечним доказом того, що українське військо — сильне, безстрашне та незламне. Тоді у страшних боях українські захисники виявили стійкість і міць, поруч із якими не встояли навіть залізобетонні споруди та конструкції ДАПу...

Подвиг захисників Донецького аеропорту став символом мужності і стійкості духу української армії. Про оборону Донецького летовища написано десятки книг, знято сотні документальних матеріалів та художній фільм «Кіборги».

У 2018 році у селищі Доброслав Лиманського району Одеській області «кіборгам» встановлено особливий монумент. Автори пам’ятника — скульптор Віталій Квак та місцевий коваль, кубинець за походженням Освальдо Іскієрго Фрага.

У всіх регіонах країни з нагоди Дня пам’яті «кіборгів» проходять меморіальні заходи, учасники яких вшановують пам’ять захисників Донецького летовища — справжніх Героїв Української держави.

1 грудня світ відзначає день боротьби з СНІДом та толерантності з ВІЛ-позитивними людьми. Всесвітній день боротьби зі СНІДом вперше відзначався 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД.

Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом - звернути увагу суспільства на цю проблему. Ризик інфікування ВІЛ під час війни зростає. Велика кількість травм, поранень, які супроводжуються масивними коровотечами, та потребують невідкладної домедичної допомоги. Ще один із характерних злочинів війни – сексуальне насильство, коли, нажаль, статевий акт незахищений та досить травматичний. Способи захиститися від ВІЛ є, вони доступні, безкоштовні, не потребують багато часу, а лише Вашого свідомого рішення.

За умови регулярного тестування на ВІЛ можна буде вчасно дізнатися про ВІЛ-позитивний статус та якомога раніше розпочати лікування — антиретровірусну терапію. А вона своєю чергою рятує життя

Основною метою бесіди було вшанування патріотизму і мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року-лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору, прищеплювання любові до Батьківщини, збереження та донесення до учнів об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Діти ознайомились з ПДР, які є необхідними для безпечного руху під час перебування на дорогах різного призначення.

Сьогодні, 9 листопада, наша країна відзначає День української писемності та мови. Цей день українці святкують з 1997 року. Встановлений він указом президента України на підтримку ініціативи громадських організацій у день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

1. Перше і головне правило говорить, що в гострій стресовій ситуації не слід приймати ніяких рішень, так само як і намагатися їх приймати (виняток становлять стихійні лиха або напад зловмисника, коли мова йде про порятунок свого життя).

2. Прислухайтеся до поради предків - порахуйте до 10.

3. Займіться своїм диханням. Повільно вдихніть повітря носом і на деякий час затримайте дихання. Видих робіть поступово, також через ніс, зосередившись на відчуттях, пов'язаних з вашим диханням.

4. Якщо стресова ситуація застала вас у приміщенні, то встаньте, якщо це потрібно і, вибачившись, вийдіть з приміщення. У вас завжди є можливість піти в туалет або яке-небудь інше місце, де ви зможете побути один.

5. Скористайтеся будь-яким шансом, щоб змочити лоб, віскі і артерії на руках холодною водою.

6. Повільно озирніться по сторонах, навіть в тому випадку, якщо приміщення, в якому ви перебуваєте, добре вам знайоме і виглядає цілком заурядно. Переводячи погляд з одного предмета на інший, подумки описуйте їх зовнішній вигляд.

7. Потім подивіться у вікно на небо. Зосередьтеся на тому, що бачите. Коли ви в останній раз дивилися на небо? Хіба світ не вродливий?

8. Набравши в стакан або долоні води, повільно, як би зосереджено випийте її. Сконцентруйте свою увагу на відчуттях, коли вода буде текти по горлу.

9. Випрямитеся, поставте ноги на ширину плечей і на видиху нахиліться, розслабивши шию і плечі, так щоб голова, руки вільно звисали до підлоги. Дихайте глибше, стежте за своїм диханням. Продовжуйте це робити протягом однієї-двох хвилин. Потім повільно випростався. Дійте обережно, щоб не закрутилася голова.

МІННА БЕЗПЕКА: Ці правила має знати кожен!
15.09.2016

Земля приховує безліч небезпечних знахідок, наштовхнутися на які можна в найнесподіваніших місцях. Їх активація відбувається від найменшого зовнішнього впливу: удар, тертя, струс, нагрівання. Знання заходів безпеки допоможе уникнути загрози і врятувати життя. Адже основною причиною нещасних випадків є грубе порушення елементарних правил безпеки: спроби взяти в руки, пересунути або розібрати предмет, биття по ньому, кидання у відкритий вогонь або у воду.

Сайт stopmina.com розповідає про головні правила мінної безпеки. Їх знання допоможе вам зберегти власне життя і вберегти близьких від біди. Уважно ознайомтеся з цими правилами, запам’ятайте й розкажіть про них друзям і рідним, насамперед – дітям!

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

Торкатися знайденого предмета, пересувати його або робити з ним будь-які інші дії, особливо намагатися розібрати або знешкодити його.
Проводити будь-які роботи біля знайденого предмета, особливо ті, які можуть викликати навіть незначне коливання ґрунту.
Палити, користуватися запальничками, а також іншими джерелами відкритого вогню і предметами, які можуть його утворювати.
Користуватися радіоелектронними пристроями (мобільними телефонами, пультами дистанційного керування, сигналізацією автомобілів тощо).
Заливати предмет рідинами, засипати ґрунтом, намагатися чимось накрити або здійснювати інші дії на нього: звукові, світлові, теплові, механічні та ін.
Допускати скупчення людей безпосередньо поруч зі знайденим предметом.
ЩО РОБИТИ У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ?

Зупиніться, нічого не чіпайте. Зберігайте спокій, уникайте паніки. Запам’ятайте місце виявлення предмета.
Попередьте про виявлений предмет осіб, які поруч.
Якщо ви або люди навколо виконують якісь роботи – негайно припиніть їх.
Відійдіть самі і відведіть людей поруч якнайдалі (не менше 100 м) від знайденого предмета. Водночас відходити необхідно тим самим маршрутом (бажано слід у слід), яким ви прийшли. Якщо відходить група людей, то рухатися необхідно колоною по одному й так само, слід у слід.
Повідомте про виявлення підозрілого предмета в правоохоронні органи і спеціальні служби за телефонами 101 зі 102 (повідомлення необхідно робити без поспіху, чітко, із зазначенням точної адреси (орієнтирів) місця знаходження вибухонебезпечного предмета).
По можливості до прибуття правоохоронних органів або спеціальних служб вживіть заходів щодо недопущення до небезпечної зони сторонніх людей. Негайно повідомте про виявлення підозрілого предмета в правоохоронні органи або спеціальні служби.
Особливу увагу й пильність треба приділяти:

колишнім військовим позиціям і оборонним укріпленням;
контрольним дорожнім пунктам;
місцях переправ через водні перешкоди;
залишкам військової техніки;
вузьким місцям, де неможливо обійти або об’їхати перешкоду;
ґрунтовим дорогам і узбіччю доріг із твердим покриттям;
необробленим ділянкам землі;
будинкам і спорудам, покинутим місцевими жителями.
У громадському транспорті (особливо в потязі) звертайте увагу на залишені сумки, портфелі, згортки та інші безхазяйні предмети.

У під’їзді будинку звертайте увагу на сторонніх людей і незнайомі предмети. Як правило, вибуховий пристрій у будівлі закладають у підвалах, на перших поверхах, біля сміттєпроводів, під сходами.

ЩО РОБИТИ, ЩОБ НЕ ДОПУСТИТИ ПОЯВИ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ НА ТЕРИТОРІЇ УСТАНОВИ?

Щодня обходити закріплену територію та оглядати її.
Не допускати складування будівельних матеріалів, сміття на території.
Призначати чергових, які мають оглядати приміщення за 10–15 хвилин до початку й після закінчення заходів.

У 5 класі було проведено онлайн - урок до - Дня Козацтва, свята Покрови та Дня захисника України.

Що робити після сигналу повітряної тривоги?
Основний алгоритм — дії вчителя під час повітряної тривоги — розробило Міністерство освіти і науки України. Його оприлюднили на сайті МОН.

Відповідальна особа вмикає наявну систему оповіщення закладу.
Учитель сповіщає учнів про загрозу, а батьків — про переміщення дітей до укриття.
Необхідно організувати пересування двома колонами в приміщенні класу та швидко залишити кабінет.
Для супроводу початкових класів можуть бути залученні помічники.
Для швидкого надання медичної допомоги має бути залучений медичний працівник.
Відповідальні особи після оголошення сигналу оповіщення мусять перевірити всі приміщення закладу на відсутність у них учасників освітнього процесу та працівників закладу, по завершенню перевірки прямувати до найближчого укриття.
Учні, які перебувають на подвір’ї закладу, під час сигналу оповіщення повинні самостійно рухатися до найближчого укриття фонду захисних споруд.

Пам'ять про трагедію Бабиного Яру вшановується в Україні на державному рівні й є свідченням того, що в колективній пам’яті народу подібні скорботні події не мають жодних часових проміжків і будь-яких термінів – вони завжди живі, так само, як є живим біль втрати за кожним, хто пройшов дорогою смерті й поліг у братській могилі Бабиного Яру.

Про булінг у шкільному середовищі та протидію булінгу в ліцеї

Нині серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми одне до одного.

Останніми роками визнано поширення в освітній практиці такого явища, як шкільний булінг. Це соціальна проблема всього світу протягом останніх ста років, однак вона ще й досі не вивчена. Перші публікації в Україні з’явилися 2005 р.

Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей.

Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо аж до задоволення садистських потреб окремих осіб.

Як показує практика, форми шкільного булінгу можуть бути різними:

систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини);
задирство;
фізичні і психічні приниження;
різного виду знущання;
бойкот та ігнорування;
псування особистих речей та ін.
Хулігани (булі) надзвичайно винахідливі. Новітній їхній “винахід” — кібербулінг, тобто знущання з використанням електронних засобів комунікації.

Дослідники пропонують таку найзагальнішу класифікацію всіх видів булінгу:

1-ша група — прояви, пов’язані переважно з активними формами приниження;
2-га група — прояви, пов’язані зі свідомою ізоляцією, обструкцією скривджених.
Соціальна структура булінгу, як правило, має три елементи, а саме:

переслідувач (булі);
жертва;
спостерігач.

Як захистити себе та дітей в інформаційному просторі під час війни? Склали покрокову інструкцію для дітей.

Команда #stop_sexтинг виділяє такі актуальні правила поведінки в інформаційному просторі. Чого не робити в жодному разі:

Якщо хтось із користувачів у мережі просить приватну інформацію (особистий номер телефону чи номер батьків, де батьки працюють, де родина зараз перебуває, яка ситуація в місті, де розміщується військова техніка в місті чи військові об’єкти) — таку інформацію в жодному разі не можна передавати. Навіть якщо це онлайн-друг, якого дитина знає в реальному житті. Адже зараз дуже часто особисті профілі зламують для отримання інформації або створюють фейкові профілі.
Не можна знімати розміщення та пересування військової техніки та військових у місті, де перебуває дитина. Оскільки окупанти можуть переглядати відкриті профілі українців для визначення місця розташування військових для подальшого нападу. А також злочинці можуть намагатися вести листування з дитиною для шантажу чи примушування до отримання інформації про розміщення техніки в місті.
Не знімати місця вибухів та потрапляння снарядів, оскільки окупанти можуть використовувати фото- та відеодані, які потрапили в мережу, для коригування подальшого нанесення вогню по місту.
Не переходити за невідомими посиланнями, які були надіслані в приватні повідомлення в будь-якій соціальній мережі чи месенджері. Адже за ними можуть ховатися хакерські атаки.
Якщо ви переглядаєте та обговорюєте новини з дитиною, варто переконатися в їхній правдивості. Усі новини, заяви високопосадовців та обмеження в містах краще повторно перевірити в офіційних каналах комунікації, на офіційних сайтах державних установ, в офіційних Telegram-каналах посадовців.
Якщо дитину автоматично додали до невідомих груп, важливо відписатися від них та заблокувати їх. А також розповісти про це дорослим.

Розширення знань учнів про участь українців у Олімпійських іграх; виховання почуття гордості за олімпійських чемпіонів України часів незалежності; сприяння залученню школярів до систематичних занять фізичними вправами.

Головною метою уроку було сприяти вихованню патріотичних почуттів, любові до України, гордості за Батьківщину з давньою історією та багатою культурою, розширити знання учнів про українські символи; розвивати креативність, уяву, комунікабельність

https://www.youtube.com/watch?v=-4n5gfZZAz0
Казка про Чорнобиль
https://www.youtube.com/watch?v=i2gSH_-Euhc