Новини 8 клас
Щороку 14 березня в Україні відзначається День українського добровольця. Пам'ятна дата встановлена Верховною Радою України у 2017 році, щоб вшанувати мужність та героїзм захисників незалежності, суверенітету й територіальної цілісності нашої держави.
Дата 14 березня була обрана не випадково. Саме в цей день у 2014 році на тренувальну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності вирушили перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану для формування першого добровольчого батальйону. Чоловіки й жінки самоорганізувалися та вирушили на схід України – на захист нашої держави та її суверенітету.
Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко
Моя мова солов’їна ! Мета: поглибити знання учнів відомостями про рідну мову;показати її красу і багатство, розкрити її необхідність у житті людини;розвивати бажання вивчати українську мову;виховувати любов і повагу до рідного слова;сприяти розвиткові творчих здібностей дітей;берегти свою національну культуру.
Ти велична і проста.
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мова – пісня колискова.
Мова – матері уста.
І. Багряний
Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.
21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.
Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.
Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління. Головні функції, що виконує мова — комунікативна, мислеоформлююча, пізнавальна, емоційна, виражальна тощо.
Cьогодні у світі існує близько 6000 мов. На жаль, майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови.
За весь час свого існування українська мова теж зазнавала злети і падіння. Сьогодні, згідно з Статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».
Наша мова є рідною майже для 50 мільйонів чоловік.
Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся і плакав рідною мовою. Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!
День пам'яті Героїв Небесної Сотні — це нагадування про високу ціну свободи й про цінності, за які дотепер воює Україна.
Гідність, свобода, відвага, єдність, честь стали головними об'єднавчими цінностями Революції Гідності.
Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символом Свободи. Саме тому Революцію Гідності, як і протестний рух 2004 року, і Революцію на граніті, можна вважати продовженням Української революції, визвольних змагань часів Другої світової війни.
Про це йдеться на сайті Українського інституту національної пам’яті.
Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір.
«Небесною Сотнею» називають загиблих учасників Революції Гідності.
Герої Небесної Сотні — уособлення людської, громадянської та національної відваги й самовідданості.
Героями Небесної Сотні стали люди, різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому — Іванові Наконечному — виповнилося 82 роки, а наймолодшому — Назарієві Войтовичу — лише 17.
Євромайдан увійшов в історію України як символ і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Він укотре підтвердив те, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави. Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів Героїв Небесної Сотні у центрі Києва. Цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення близько 50 осіб.
Революція Гідності засвідчила: українці не просто обрали шлях до Європи, а й готові за нього боротися, відстоюючи власні права та свободи. У світі Україну почали сприймати як державу з власною самобутністю, історією та гідністю, і, головне, державу, яка здатна захистити суверенітет.
Діти переглянули відео " Герої Небесної Сотні",взяли участь у "тихій" акції "Ангели пам’яті".
16 лютого в Україні відзначають День єднання. Відповідний Указ “Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства” був підписаний Президентом України Володимиром Зеленським рівно рік назад напередодні повномасштабного вторгнення росії в Україну.
15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 33-я річниця виведення військ з Афганістану.
Пам’ятна дата встановлена Указом Президента України в 2004 році і була приурочена до завершення виведення військ колишнього СРСР з території Афганістану 15 лютого 1989 року.
Афганська війна продовжувалася з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року. З 620 тисяч радянських військовослужбовців, які пройшли через Афганістан, 150 тисяч – громадяни України.
В Афганістані загинули 2 572 наших співвітчизники.
З кожним роком історія віддаляє нас від років Афганської війни, але час непідвладний викреслити з нашої пам’яті приклади мужності і вірності синів своєї Батьківщини, які з честю виконали свій військовий обов’язок, стали гідним прикладом людської мужності та героїзму.
Учні 5 класу влаштували майтер-клас із виготовлення валентинок. Всі виготовлені листівки вже скоро поїдуть на фронт.
Діти клеїли, вирізали, та писали побажання для Захисників та Захисниць.
7 лютого – День безпечного Інтернету
Метою Дня безпечного Інтернету є поширення знань про безпечне, відповідальне і позитивне використання цифрових технологій серед дітей та молоді.
Ця міжнародна календарна подія виникла починаючи з 2004 року. Міжнародний День безпечного Інтернету запровадили мережі Insafe та INHOPE за підтримки Європейської комісії. Традиційно він відзначається у другий вівторок лютого. Цьогоріч свято припадає на 7 лютого. Це вже 20 Міжнародний день безпечного Інтернету! Гасло – “Разом для найкращого Інтернету”.
В Україні День безпечного Інтернету відзначається з 2009 року. Щороку до нього у нас, як і у всьому світі, приєднується все більше організацій. Адже День безпечного Інтернету надає унікальну можливість для проведення заходів з безпеки онлайн разом зі всім світом!
Питання безпеки у всемережжі для коритувачів Інтернету актуальне протягом усього року, а не тільки у один із визначених днів лютого. Ця проблема дуже турбує і людей, що відповідають за виховання й навчання дітей та молоді.
Понад сторіччя тому юні герої Крут зробили майже неможливе ціною власного життя. Про що зазначив у День пам‘яті героїв Крут Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
Зі сходом сонця 29 січня 1918 року на Чернігівщині відбувся бій під Крутами.
За різними джерелами від 70 до 100 молодих українських хлопців віддали свої життя за рідну країну та на кілька діб зупинили більшовицьку армію, яка насувалася на Київ.
Крути стали легендою, символом жертовності та незламності молодого покоління. Вічна слава й пам’ять Героям, які полягли в бою за наше сьогодення та свободу України
27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.
Це свято відзначаємо щороку в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року.
16 січня в Україні вшанували захисників Донецького аеропорту.
День пам’яті «кіборгів» 16 січня позначений у новітній історії України як дата вшанування захисників, які тримали оборону Донецького аеропорту від російських окупантів та терористів.
Упродовж 242 днів, від 26 травня 2014 по 22 січня 2015 року точилися запеклі бої за Донецький аеропорт імені Сергія Прокоф’єва, який із перших днів російської агресії перетворився на ласий для окупантів стратегічний об’єкт.
Військовослужбовці Збройних Сил України, добровольці, медики та волонтери з неймовірною стійкістю, відвагою та незламністю боронили будівлі летовища й захищали навколишні населені пункти.
Українських захисників Донецького аеропорту «кіборгами» спочатку прозвали самі російські бойовики, які були вражені стійкістю та мужністю наших військових. Згодом про героїзм захисників ДАПу дізнався весь світ, і назва «кіборги» стала символом національної мужності та оплоту народного духу, відданості ідеалам вільної та незалежної України. В історію російсько-української війни увійшла фраза: «Кіборги» витримали — не витримав бетон!».
26 травня 2014 року відбувся перший бій між українськими оборонцями та російськими бойовиками, які прийшли на нашу землю як окупанти, за встановлення контролю над Донецьким аеропортом. На той час до Донецька прибули російська група «Іскра» та підрозділ чеченських найманців із загонів Кадирова. Ці формування були посилені підрозділами батальйону «Восток», сформованого з місцевих колабораціоністів на чолі з Олександром Ходаковським. Російські та колабораціоністські загони висунулися в район аеропорту й почали займати позиції в новому терміналі, розмістивши на даху автоматичні гранатомети. Частина сил терористів зайшла через підземні комунікації. Персонал та мирні жителі на той час були евакуйовані з аеропорту.
У відповідь на висування росіян українське командування відправило в район аеропорту бойові гелікоптери Мі-24 та штурмовик Су-25.
Українські підрозділи спецпризначенців 3-го кропивницького полку, десантники 25-ї бригади і офіцери спецрезерву ГУР, що на той час знаходилися в старому терміналі та на околицях аеропорту, підтримали українську авіацію вогнем. Почавши зазнавати втрат загиблими й пораненими, російські терористи згодом завантажилися в машини й відступили до Донецька.
На Путилівському мосту, що сполучає аеропорт із Донецьком, вантажівка з бойовиками, які відступали, була розстріляна гранатометним вогнем своїх же поплічників, що сприйняли її як українську атаку. Наштовхнувшись на рішучий спротив, російські окупанти відступили. З цього часу вони на кілька місяців відмовились від штурму летовища.
Впродовж оборони ДАПу під контролем українських воїнів перебували старий і новий термінали Донецького аеропорту. Опорним пунктом захисників слугувало селище Піски, через яке здійснювалися ротація та постачання провізії, боєприпасів і медикаментів. У цьому ж селищі була розгорнута артилерія вогневої підтримки. Проросійські сили атакували аеропорт з прилеглого Київського району м. Донецька, з території монастиря на півдні та с. Спартака на сході.
Від травня 2014 року до січня 2015 року Донецький аеропорт і селище Піски захищали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79-ї, 80-ї, 81-ї, 95-ї окремих аеромобільних та 93-ї окремої механізованої бригад, 57-ї окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1», Добровольчого українського корпусу (ДУК) та інших військових частин і підрозділів.
За офіційними даними, під час оборони Донецького аеропорту загинули більш як 200 українських захисників, майже 440 були поранені. Багатьох воїнів відзначено державними нагородами, деяких, на жаль, посмертно.
Протягом усіх 242 днів, що тривала оборона летовища, російські окупанти не полишали намірів взяти ДАП під свій повний контроль. Вони вчиняли систематичні штурми терміналів, займаючи нові позиції, часом втрачали їх та знову вдавалися до нових атак. Унаслідок боїв дедалі більше руйнувалася інфраструктура аеропорту. У грудні 2014 року значних руйнувань зазнав старий термінал, 13 січня 2015 року остаточно впала диспетчерська вежа, що її утримували українські бійці.
День 15 січня 2015 року був позначений фінальним етапом оборони Донецького аеропорту. Російсько-терористичні війська перед приїздом представників місії ОБСЄ вчинили обстріли нового термінала аеропорту та впритул підійшли до українських позицій. Вони планували почати з нового термінала обстріл міжнародної місії, щоб звинуватити в цьому українських військових.
У новому терміналі бої точилися за різні його поверхи — на кінцевих етапах битви українські воїни утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролювалися ворогом.
16 січня терористи відійшли в район Спартака, де відновлювали свою боєздатність і отримували підкріплення. Опівночі бойовики обстріляли з РСЗВ «Град» метеовежу.
Уночі з 16 на 17 січня терористи обстрілювали аеропорт зі стрілецької зброї, мінометів та артилерії.
18—21 січня 2015 року російські загарбники вдалися до остаточного руйнування ДАПу. 20 січня 2015 року проросійські терористи підірвали новий термінал, унаслідок чого бетонні перекриття і стеля у багатьох секціях обвалилися, ховаючи під собою українських захисників. Під руїнами бетонних перекрить і стелі у багатьох секціях загинули 58 українських «кіборгів», які боронили плацдарм до останньої миті. 21 січня 2015 року українське командування прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового термінала — цей об’єкт на той час був повністю зруйнований і не придатний для оборони.
Утім, під час боїв, що тривали в районі ДАПу, українська армія вибудувала оборону, створивши лінію укріплень навколо злітної смуги по периметру навколишніх сіл — у Пісках, Водяному, Опитному, біля вентиляційного ствола шахти Бутівки.
22 січня 2015 року вцілілі захисники вийшли з термінала, проте багато поранених і контужених українських бійців потрапили до полону. Оборона терміналів аеропорту тривала 242 дні.
242-денна оборона Донецького аеропорту як одна із героїчних сторінок російсько-української війни слугує беззаперечним доказом того, що українське військо — сильне, безстрашне та незламне. Тоді у страшних боях українські захисники виявили стійкість і міць, поруч із якими не встояли навіть залізобетонні споруди та конструкції ДАПу...
Подвиг захисників Донецького аеропорту став символом мужності і стійкості духу української армії. Про оборону Донецького летовища написано десятки книг, знято сотні документальних матеріалів та художній фільм «Кіборги».
У 2018 році у селищі Доброслав Лиманського району Одеській області «кіборгам» встановлено особливий монумент. Автори пам’ятника — скульптор Віталій Квак та місцевий коваль, кубинець за походженням Освальдо Іскієрго Фрага.
У всіх регіонах країни з нагоди Дня пам’яті «кіборгів» проходять меморіальні заходи, учасники яких вшановують пам’ять захисників Донецького летовища — справжніх Героїв Української держави.
1 грудня світ відзначає день боротьби з СНІДом та толерантності з ВІЛ-позитивними людьми. Всесвітній день боротьби зі СНІДом вперше відзначався 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД.
Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом - звернути увагу суспільства на цю проблему. Ризик інфікування ВІЛ під час війни зростає. Велика кількість травм, поранень, які супроводжуються масивними коровотечами, та потребують невідкладної домедичної допомоги. Ще один із характерних злочинів війни – сексуальне насильство, коли, нажаль, статевий акт незахищений та досить травматичний. Способи захиститися від ВІЛ є, вони доступні, безкоштовні, не потребують багато часу, а лише Вашого свідомого рішення.
За умови регулярного тестування на ВІЛ можна буде вчасно дізнатися про ВІЛ-позитивний статус та якомога раніше розпочати лікування — антиретровірусну терапію. А вона своєю чергою рятує життя
Основною метою бесіди було вшанування патріотизму і мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року-лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору, прищеплювання любові до Батьківщини, збереження та донесення до учнів об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, розвивати бажання стати гідними громадянами України.
Діти ознайомились з ПДР, які є необхідними для безпечного руху під час перебування на дорогах різного призначення.
Сьогодні, 9 листопада, наша країна відзначає День української писемності та мови. Цей день українці святкують з 1997 року. Встановлений він указом президента України на підтримку ініціативи громадських організацій у день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
1. Перше і головне правило говорить, що в гострій стресовій ситуації не слід приймати ніяких рішень, так само як і намагатися їх приймати (виняток становлять стихійні лиха або напад зловмисника, коли мова йде про порятунок свого життя).
2. Прислухайтеся до поради предків - порахуйте до 10.
3. Займіться своїм диханням. Повільно вдихніть повітря носом і на деякий час затримайте дихання. Видих робіть поступово, також через ніс, зосередившись на відчуттях, пов'язаних з вашим диханням.
4. Якщо стресова ситуація застала вас у приміщенні, то встаньте, якщо це потрібно і, вибачившись, вийдіть з приміщення. У вас завжди є можливість піти в туалет або яке-небудь інше місце, де ви зможете побути один.
5. Скористайтеся будь-яким шансом, щоб змочити лоб, віскі і артерії на руках холодною водою.
6. Повільно озирніться по сторонах, навіть в тому випадку, якщо приміщення, в якому ви перебуваєте, добре вам знайоме і виглядає цілком заурядно. Переводячи погляд з одного предмета на інший, подумки описуйте їх зовнішній вигляд.
7. Потім подивіться у вікно на небо. Зосередьтеся на тому, що бачите. Коли ви в останній раз дивилися на небо? Хіба світ не вродливий?
8. Набравши в стакан або долоні води, повільно, як би зосереджено випийте її. Сконцентруйте свою увагу на відчуттях, коли вода буде текти по горлу.
9. Випрямитеся, поставте ноги на ширину плечей і на видиху нахиліться, розслабивши шию і плечі, так щоб голова, руки вільно звисали до підлоги. Дихайте глибше, стежте за своїм диханням. Продовжуйте це робити протягом однієї-двох хвилин. Потім повільно випростався. Дійте обережно, щоб не закрутилася голова.
МІННА БЕЗПЕКА: Ці правила має знати кожен!
15.09.2016
Земля приховує безліч небезпечних знахідок, наштовхнутися на які можна в найнесподіваніших місцях. Їх активація відбувається від найменшого зовнішнього впливу: удар, тертя, струс, нагрівання. Знання заходів безпеки допоможе уникнути загрози і врятувати життя. Адже основною причиною нещасних випадків є грубе порушення елементарних правил безпеки: спроби взяти в руки, пересунути або розібрати предмет, биття по ньому, кидання у відкритий вогонь або у воду.
Сайт stopmina.com розповідає про головні правила мінної безпеки. Їх знання допоможе вам зберегти власне життя і вберегти близьких від біди. Уважно ознайомтеся з цими правилами, запам’ятайте й розкажіть про них друзям і рідним, насамперед – дітям!
КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
Торкатися знайденого предмета, пересувати його або робити з ним будь-які інші дії, особливо намагатися розібрати або знешкодити його.
Проводити будь-які роботи біля знайденого предмета, особливо ті, які можуть викликати навіть незначне коливання ґрунту.
Палити, користуватися запальничками, а також іншими джерелами відкритого вогню і предметами, які можуть його утворювати.
Користуватися радіоелектронними пристроями (мобільними телефонами, пультами дистанційного керування, сигналізацією автомобілів тощо).
Заливати предмет рідинами, засипати ґрунтом, намагатися чимось накрити або здійснювати інші дії на нього: звукові, світлові, теплові, механічні та ін.
Допускати скупчення людей безпосередньо поруч зі знайденим предметом.
ЩО РОБИТИ У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ?
Зупиніться, нічого не чіпайте. Зберігайте спокій, уникайте паніки. Запам’ятайте місце виявлення предмета.
Попередьте про виявлений предмет осіб, які поруч.
Якщо ви або люди навколо виконують якісь роботи – негайно припиніть їх.
Відійдіть самі і відведіть людей поруч якнайдалі (не менше 100 м) від знайденого предмета. Водночас відходити необхідно тим самим маршрутом (бажано слід у слід), яким ви прийшли. Якщо відходить група людей, то рухатися необхідно колоною по одному й так само, слід у слід.
Повідомте про виявлення підозрілого предмета в правоохоронні органи і спеціальні служби за телефонами 101 зі 102 (повідомлення необхідно робити без поспіху, чітко, із зазначенням точної адреси (орієнтирів) місця знаходження вибухонебезпечного предмета).
По можливості до прибуття правоохоронних органів або спеціальних служб вживіть заходів щодо недопущення до небезпечної зони сторонніх людей. Негайно повідомте про виявлення підозрілого предмета в правоохоронні органи або спеціальні служби.
Особливу увагу й пильність треба приділяти:
колишнім військовим позиціям і оборонним укріпленням;
контрольним дорожнім пунктам;
місцях переправ через водні перешкоди;
залишкам військової техніки;
вузьким місцям, де неможливо обійти або об’їхати перешкоду;
ґрунтовим дорогам і узбіччю доріг із твердим покриттям;
необробленим ділянкам землі;
будинкам і спорудам, покинутим місцевими жителями.
У громадському транспорті (особливо в потязі) звертайте увагу на залишені сумки, портфелі, згортки та інші безхазяйні предмети.
У під’їзді будинку звертайте увагу на сторонніх людей і незнайомі предмети. Як правило, вибуховий пристрій у будівлі закладають у підвалах, на перших поверхах, біля сміттєпроводів, під сходами.
ЩО РОБИТИ, ЩОБ НЕ ДОПУСТИТИ ПОЯВИ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ НА ТЕРИТОРІЇ УСТАНОВИ?
Щодня обходити закріплену територію та оглядати її.
Не допускати складування будівельних матеріалів, сміття на території.
Призначати чергових, які мають оглядати приміщення за 10–15 хвилин до початку й після закінчення заходів.
У 5 класі було проведено онлайн - урок до - Дня Козацтва, свята Покрови та Дня захисника України.