Новини 8 клас
20 вересня 2024 року у Гутянському ліцеї відбувся щомісячний ярмарок "Разом до перемоги". Учні 7 класу також взяли у ньому участь.
Розглянули та обговорили питання: Що таке ментальне здоров’я? Що робити для ментального здоров’я? Чому важливо підтримувати ментальне здоров’я? Як перевірити своє ментальне здоров’я? та інші. Визначили та усвідомили фактори, що впливають на психічне здоров’я, на створення умов для формування в учнів позитивного ставлення до життя та власного здоров’я.
На Першому уроці учні 7 класу збагатили знання учнів про Україну, розвивали почуття патріотизму, стимулювали інтерес до історії та сучасності рідного краю, виховуватли гордість за Батьківщину, почуття вдячності героям-захисникам та прагнення робити внесок у розвиток рідної землі.
Два роки жахливої реальності. Два роки гніву і лютої ненависті, два роки розпачу і невимовного болю, два роки незламності і сили, мужності, героїзму і боротьби…
Про ці події напишуть книги, їх вивчатимуть на уроках історії, вони переплетуться у датах й іменах, щоб навіки закарбуватись у нашій пам’яті. А поки Україна бореться далі…
І ми ніколи не пробачимо ворогові сліз, які проливають матері, дружини, діти… Не пробачимо жодне відібране життя…
Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року відповідно до тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.
20 лютого 2024 року - десята річниця вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні. Людей, які загинули у боротьбі за ідеали демократії та європейське майбутнє
Ця дата стала символом незламної волі українського народу, його готовності боротися за свої права та гідність. Однак він є також трагічною сторінкою в історії України, коли мирні протести на Майдані перетворилися на кровопролитну боротьбу за майбутнє країни.
20 лютого в Україні є символічно важливою датою, оскільки вона пов'язана з подіями під час Революції Гідності 2014 року. Цього дня в самому серці Києва відбулася одна з найбільш кривавих сторінок українського суспільства, протистояння між протестувальниками та силовиками режиму Віктора Януковича
Небесна Сотня - це 107 учасників Революції Гідності та активістів Майдану, які були вбиті. Назва "Небесна Сотня" виникла на фоні структурних одиниць Самооборони Майдану – поділу на сотні. Цей термін вперше з'явився під час прощання із загиблими на київському майдані 21–22 лютого 2014 року, коли поетесами Людмилою Максимлюк і Тетяною Домашенко були написані вірші, у яких згадувалася "Небесна Сотня". Вже згодом це словосполучення використовували в різних ЗМІ та інтернет-ресурсах.
День єднання – молоде свято. Українці відзначають його втретє. Під час війни це свято має особливий сенс: українці мають бути згуртовані як ніколи.
Історичні випробування, які постали перед Україною й українцями, вимагають від нас монолітної єдності та рішучих дій. Разом ми непереможні! Переможемо разом!
Слава Україні!
Героям слава!
Вкотре, учні нашого класу долучились до благодійної ярмарки на підтримку ЗСУ. Спільними зусиллями було зібрано 2200 гривні. Дякуємо ЗСУ.
Правила Інтернет-безпеки та Інтернет-етики
ДЛЯ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ
Ніколи не давайте приватної інформації про себе (прізвище, номер телефону, адресу) без дозволу батьків.
Якщо хтось говорить вам, надсилає вам, або ви самі віднайшли у мережі щось, що бентежить вас, не намагайтеся розібратися в цьому самостійно. Зверніться до батьків або вчителів - вони знають, що треба робити.
Зустрічі у реальному житті із знайомими по Інтернет-спілкуванню не є дуже гарною ідеєю, оскільки люди можуть бути дуже різними у електронному спілкуванні і при реальній зустрічі. Якщо ж ви все ж хочете зустрітися з ними, повідомте про це батьків, і нехай вони підуть на першу зустріч разом з вами.
Не відкривайте листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте.
Нікому не давайте свій пароль, за виключенням дорослих вашої родини.
Завжди дотримуйтесь сімейних правил Інтернет-безпеки: вони розроблені для того, щоб ви почували себе комфортно і безпечно у мережі.
Ніколи не робіть того, що може коштувати грошей вашій родині, окрім випадків, коли поруч з вами батьки.
Завжди будьте ввічливими у електронному листуванні, і ваші кореспонденти будуть ввічливими з вами.
У електронних листах не застосовуйте текст, набраний у ВЕРХНЬОМУ РЕГІСТРІ - це сприймається у мережі як крик, і може прикро вразити вашого співрозмовника.
Не надсилайте у листі інформації великого обсягу (картинки, фотографії тощо) без попередньої домовленості з вашим співрозмовником.
Не розсилайте листи з будь-якою інформацією незнайомим людям без їхнього прохання - це сприймається як "спам", і звичайно засмучує користувачів мережі.
Завжди поводьтеся у мережі так, як би ви хотіли, щоб поводилися з вами!
29 січня в Україні відзначають пам'ять героїв Крут - українських студентів, які ціною власного життя зупинили більшовицький наступ на Київ у 1918 році.
29 січня Україна відзначає День пам’яті Героїв Крут. Цього дня ми віддаємо шану стійкості та мужності молодих хлопців, які так само, як і сьогоднішні захисники України, стали на захист української держави та зупинили нападника.
Бій під Крутами - історія
У кінці грудня 1917-го уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків дратувало проголошення Україною самостійності, тож Москва створила у Харкові окремий "український червоний уряд", який і оголосив війну незалежній частині держави.
Наступ більшовиків українське військове командування очікувало з полтавського напрямку - саме туди скерували свіжі та найбоєздатніші підрозділи. Але наступ почався з іншого боку.У грудні 1917-го станцію Бахмач на Чернігівщині - важливий залізничний вузол на кордоні УНР і Росії - охороняв загін Першої української військової школи ім. Б. Хмельницького. На початку 1918 року до них надійшло підкріплення з Києва - 1-ша сотня Куреня студентів Січових Стрільців. Це були студенти Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Т. Шевченка), гімназисти старших класів. Вони зайняли оборону біля станції Крути - між Ніжином і Бахмачем, за 130 км від Києва.
Вранці 29 січня 1918 року розпочався наступ більшовиків на станцію Крути. За різними даними їх було від 4 до 6-7 тисяч. З українського боку в бою під Крутами брали участь 300-600 бійців. Бій тривав кілька годин: були відбиті декілька атак, бойові втрати більшовиків складали до 300 убитих, а ще поранені, полонені.
Аби уникнути оточення, українським військам віддали наказ відійти. Тоді, відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення. Взвод у сутінках втратив орієнтир і вийшов на станцію Крути, яку вже зайняли червоноармійці. Близько 30 юнаків взяли у полон, катували, а потім стратили.
Щороку 22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42.
Гасло до відзначення Дня Соборності – 2024: «Наша єдність – наша зброя».
Акт Злуки, проголошений 105 років тому – 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві, став епохальною історичною подією, коли українські землі об’єдналися в одній державі. Це стало основоположною віхою українського державотворення, увінчало соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.
Соборність означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. По-друге, – духовну консолідацію всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності.
Нарешті, соборність невіддільна від суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту побудови демократичної держави, є запорукою виживання й існування нації.
Ідея соборності була і залишається базовою національною цінністю українців.
Метою години спілкування було допомогти учням осягнути,що значить бути добрим,що лежить в основі доброти,доброго вчинку,славлячи добро в людині,її справах і ставленні до інших,розвивати в учнів бажання робити добро,формувати в підростаючого покоління моральні чесноти,шляхетність,почуття милосердя,виховувати морально-етичні норми життя.
11 січня відзначається Всесвітній день «дякую» – свято, що було започатковане за ініціативи миротворчих спільнот. Щодня люди вимовляють слово «дякую» мільйони разів, але чи замислюються вони про те, як це слово з’явилося в нашій мові, що означає і наскільки потужну енергетику має?
Всесвітній день «дякую» покликаний нагадати людям про цінність хороших манер, заснований за ініціативи ЮНЕСКО та ООН.
Вперше вислів «дякую» зафіксували у словнику-розмовнику, виданому в Парижі у 1586 р. Міжнародний день «дякую» у багатьох країнах святкують із великим розмахом, проводячи ярмарки, влаштовуючи освітні акції, конкурси й безліч інших розважальних заходів.
«Дякую» – одне з найбільш уживаних слів у міжнародній лексиці.
Шановні учні, запам’ятайте:
Уважно слухайте вказівки вчителів та/або батьків; не говоріть – щоб чути вчителя/батьків; не біжіть – щоб не постраждати; не штовхайтеся – щоб не постраждали інші; не повертайтеся – щоб залишатися в безпеці.
До ліцею та/або повертаючись додому, рухатись потрібно найкоротшим шляхом.
Завжди рухатися слід одним і тим самим шляхом. Учень повинен повідомити свій маршрут батькам та класному керівнику.
Ніколи не зупинятись та не звертати зі шляху.
Не залишатись на вулиці без необхідності.
Якщо немає можливості дійти до ліцею/дому, учень повинен знайти на шляху краще укриття та повідомити батьків та класного керівника.
Під час сигналу тривоги не бігти додому чи до ліцею, а знайти найближче укриття.
Під час сигналу тривоги не залишатись біля входу в укриття чи біля входу будівлі, а зайти в середину.
Якнайменше часу проводити поза стінами ліцею чи дому.
Не торкатись незнайомих предметів – це може бути небезпечно для життя (вибухові речовини).
Не торкатись оголених дротів живлення, що знаходяться на землі чи в повітрі – вони можуть бути під напругою. Інструкція щодо поведінки учнів в укритті:
В укриття входити швидко і зайняти місце, виділене для відповідного класу.
За потребою, якщо того вимагають обставини, треба вдягти захисні маски під наглядом відповідального вчителя.
Учні повинні сидіти спокійно і без зайвих рухів.
Не стояти на проході та не визирати з укриття.
Зберігати тишу.
Не залишати свого місця та не виходити з укриття без дозволу.
Якщо учень почув вибухи на території ліцею, заборонено покидати місце укриття без відповідних вказівок вчителя/відповідальної особи.
Найголовніше – слухатись вчителя/відповідальної особи.
Для учнів 6 класу було проведено первинний інструктаж з БЖД «Правила поведінки під час зимових канікул, новорічних та різдвяних свят».
Благодійна ініціатива «Коробка тепла для Захисника» набирає обертів. Саме в період очікування різдвяно-новорічних свят кожен може долучитися до доброї справи та подарувати частинку тепла для наших захисників та захисниць на фронті. Кожен охочий українець може надіслати зібраний пакунок та надіслати знайомим захисникам та захисницям.
Мета флешмобу – допомогти нашим захисникам та захисницям, а саме зігріти їх у таких суворих холодних умовах, в яких вони постійно перебувають. Більшість учасників акції також мають на меті показати військовим, наскільки вони для нас важливі та донести, що все, що вони роблять, не є даремним. Тому кожний з нас може доєднатися до такої гарної справи.
Учні 6 класу теж зібрали таку коробку і передали захисникам.
Виховна година проведена з метою ознайомлення учнів з поняттям Батьківщина та державних символів України, а також розвивати пізнавальний інтерес, шанобливе ставлення до державних символів, повагу до українського народу та гордість за красу і велич Батьківщини.
Учні 6 класу знову були серед найактивніших під час проведення благодійної ярмарки "Разом до перемоги"
Саме українська хустка об’єднує жіночі покоління і передається як родинна цінність від матері до доньки для збереження українських традицій. Українська хустка є невід’ємною частиною української культурної спадщини. Споконвіку на українських землях хустка була не просто обов’язковим головним убором для заміжніх жінок, а й особливим сакральним предметом, реліквією, що передавалась із покоління в покоління. Якщо вишиванка це наш генетичний код, то хустка – оберіг та символ життя.
З нагоди Всесвітнього дня української хустки, учні нашого закладу освіти приєдналися до флешмобу “Хустку одягаю – перемогу закликаю”
Збройні Сили – це один з основних елементів стабільного і впевненого розвитку Української держави, справжня гарантія державного суверенітету.
24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла постанову «Про військові формування в Україні», якою визначила: «підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території України, Верховній Раді України; утворити Міністерство оборони України; Урядові України приступити до створення Збройних Сил України». Фактично цією постановою було покладено початок будівництва Збройних Сил України, як важливого інституту держави і невід’ємного елемента її воєнної організації.
Восени – взимку 1991 року було підготовлено важливі документи, що стали нормативно-правовою базою формування Збройних Сил України. 11 жовтня Верховна Рада України затвердила Концепцію оборони і будівництва Збройних Сил України. Концепція визначала, що Збройні Сили України складаються з трьох видів: Сухопутні війська (Війська наземної оборони), Військово-Повітряні Сили і Сили Протиповітряної оборони (Війська повітряної оборони), Військово-Морські Сили.