Новини 7 клас

Вкотре, учні нашого класу долучились до благодійної ярмарки на підтримку ЗСУ. Спільними зусиллями було зібрано 2200 гривні. Дякуємо ЗСУ.

Правила Інтернет-безпеки та Інтернет-етики

ДЛЯ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ

Ніколи не давайте приватної інформації про себе (прізвище, номер телефону, адресу) без дозволу батьків.

Якщо хтось говорить вам, надсилає вам, або ви самі віднайшли у мережі щось, що бентежить вас, не намагайтеся розібратися в цьому самостійно. Зверніться до батьків або вчителів - вони знають, що треба робити.

Зустрічі у реальному житті із знайомими по Інтернет-спілкуванню не є дуже гарною ідеєю, оскільки люди можуть бути дуже різними у електронному спілкуванні і при реальній зустрічі. Якщо ж ви все ж хочете зустрітися з ними, повідомте про це батьків, і нехай вони підуть на першу зустріч разом з вами.

Не відкривайте листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте.

Нікому не давайте свій пароль, за виключенням дорослих вашої родини.

Завжди дотримуйтесь сімейних правил Інтернет-безпеки: вони розроблені для того, щоб ви почували себе комфортно і безпечно у мережі.

Ніколи не робіть того, що може коштувати грошей вашій родині, окрім випадків, коли поруч з вами батьки.

Завжди будьте ввічливими у електронному листуванні, і ваші кореспонденти будуть ввічливими з вами.

У електронних листах не застосовуйте текст, набраний у ВЕРХНЬОМУ РЕГІСТРІ - це сприймається у мережі як крик, і може прикро вразити вашого співрозмовника.

Не надсилайте у листі інформації великого обсягу (картинки, фотографії тощо) без попередньої домовленості з вашим співрозмовником.

Не розсилайте листи з будь-якою інформацією незнайомим людям без їхнього прохання - це сприймається як "спам", і звичайно засмучує користувачів мережі.

Завжди поводьтеся у мережі так, як би ви хотіли, щоб поводилися з вами!

29 січня в Україні відзначають пам'ять героїв Крут - українських студентів, які ціною власного життя зупинили більшовицький наступ на Київ у 1918 році.
29 січня Україна відзначає День пам’яті Героїв Крут. Цього дня ми віддаємо шану стійкості та мужності молодих хлопців, які так само, як і сьогоднішні захисники України, стали на захист української держави та зупинили нападника.

Бій під Крутами - історія
У кінці грудня 1917-го уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків дратувало проголошення Україною самостійності, тож Москва створила у Харкові окремий "український червоний уряд", який і оголосив війну незалежній частині держави.

Наступ більшовиків українське військове командування очікувало з полтавського напрямку - саме туди скерували свіжі та найбоєздатніші підрозділи. Але наступ почався з іншого боку.У грудні 1917-го станцію Бахмач на Чернігівщині - важливий залізничний вузол на кордоні УНР і Росії - охороняв загін Першої української військової школи ім. Б. Хмельницького. На початку 1918 року до них надійшло підкріплення з Києва - 1-ша сотня Куреня студентів Січових Стрільців. Це були студенти Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Т. Шевченка), гімназисти старших класів. Вони зайняли оборону біля станції Крути - між Ніжином і Бахмачем, за 130 км від Києва.

Вранці 29 січня 1918 року розпочався наступ більшовиків на станцію Крути. За різними даними їх було від 4 до 6-7 тисяч. З українського боку в бою під Крутами брали участь 300-600 бійців. Бій тривав кілька годин: були відбиті декілька атак, бойові втрати більшовиків складали до 300 убитих, а ще поранені, полонені.

Аби уникнути оточення, українським військам віддали наказ відійти. Тоді, відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення. Взвод у сутінках втратив орієнтир і вийшов на станцію Крути, яку вже зайняли червоноармійці. Близько 30 юнаків взяли у полон, катували, а потім стратили.

Щороку 22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42.

Гасло до відзначення Дня Соборності – 2024: «Наша єдність – наша зброя».

Акт Злуки, проголошений 105 років тому – 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві, став епохальною історичною подією, коли українські землі об’єдналися в одній державі. Це стало основоположною віхою українського державотворення, увінчало соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.

Соборність означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. По-друге, – духовну консолідацію всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності.

Нарешті, соборність невіддільна від суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту побудови демократичної держави, є запорукою виживання й існування нації.

Ідея соборності була і залишається базовою національною цінністю українців.

Метою години спілкування було допомогти учням осягнути,що значить бути добрим,що лежить в основі доброти,доброго вчинку,славлячи добро в людині,її справах і ставленні до інших,розвивати в учнів бажання робити добро,формувати в підростаючого покоління моральні чесноти,шляхетність,почуття милосердя,виховувати морально-етичні норми життя.

11 січня відзначається Всесвітній день «дякую» – свято, що було започатковане за ініціативи миротворчих спільнот. Щодня люди вимовляють слово «дякую» мільйони разів, але чи замислюються вони про те, як це слово з’явилося в нашій мові, що означає і наскільки потужну енергетику має?

Всесвітній день «дякую» покликаний нагадати людям про цінність хороших манер, заснований за ініціативи ЮНЕСКО та ООН.

Вперше вислів «дякую» зафіксували у словнику-розмовнику, виданому в Парижі у 1586 р. Міжнародний день «дякую» у багатьох країнах святкують із великим розмахом, проводячи ярмарки, влаштовуючи освітні акції, конкурси й безліч інших розважальних заходів.

«Дякую» – одне з найбільш уживаних слів у міжнародній лексиці.

Шановні учні, запам’ятайте:

Уважно слухайте вказівки вчителів та/або батьків; не говоріть – щоб чути вчителя/батьків; не біжіть – щоб не постраждати; не штовхайтеся – щоб не постраждали інші; не повертайтеся – щоб залишатися в безпеці.
До ліцею та/або повертаючись додому, рухатись потрібно найкоротшим шляхом.
Завжди рухатися слід одним і тим самим шляхом. Учень повинен повідомити свій маршрут батькам та класному керівнику.
Ніколи не зупинятись та не звертати зі шляху.
Не залишатись на вулиці без необхідності.
Якщо немає можливості дійти до ліцею/дому, учень повинен знайти на шляху краще укриття та повідомити батьків та класного керівника.
Під час сигналу тривоги не бігти додому чи до ліцею, а знайти найближче укриття.
Під час сигналу тривоги не залишатись біля входу в укриття чи біля входу будівлі, а зайти в середину.
Якнайменше часу проводити поза стінами ліцею чи дому.
Не торкатись незнайомих предметів – це може бути небезпечно для життя (вибухові речовини).
Не торкатись оголених дротів живлення, що знаходяться на землі чи в повітрі – вони можуть бути під напругою. Інструкція щодо поведінки учнів в укритті:
В укриття входити швидко і зайняти місце, виділене для відповідного класу.
За потребою, якщо того вимагають обставини, треба вдягти захисні маски під наглядом відповідального вчителя.
Учні повинні сидіти спокійно і без зайвих рухів.
Не стояти на проході та не визирати з укриття.
Зберігати тишу.
Не залишати свого місця та не виходити з укриття без дозволу.
Якщо учень почув вибухи на території ліцею, заборонено покидати місце укриття без відповідних вказівок вчителя/відповідальної особи.
Найголовніше – слухатись вчителя/відповідальної особи.

Для учнів 6 класу було проведено первинний інструктаж з БЖД «Правила поведінки під час зимових канікул, новорічних та різдвяних свят».

Благодійна ініціатива «Коробка тепла для Захисника» набирає обертів. Саме в період очікування різдвяно-новорічних свят кожен може долучитися до доброї справи та подарувати частинку тепла для наших захисників та захисниць на фронті. Кожен охочий українець може надіслати зібраний пакунок та надіслати знайомим захисникам та захисницям.

Мета флешмобу – допомогти нашим захисникам та захисницям, а саме зігріти їх у таких суворих холодних умовах, в яких вони постійно перебувають. Більшість учасників акції також мають на меті показати військовим, наскільки вони для нас важливі та донести, що все, що вони роблять, не є даремним. Тому кожний з нас може доєднатися до такої гарної справи.
Учні 6 класу теж зібрали таку коробку і передали захисникам.

Виховна година проведена з метою ознайомлення учнів з поняттям Батьківщина та державних символів України, а також розвивати пізнавальний інтерес, шанобливе ставлення до державних символів, повагу до українського народу та гордість за красу і велич Батьківщини.

Учні 6 класу знову були серед найактивніших під час проведення благодійної ярмарки "Разом до перемоги"

Саме українська хустка об’єднує жіночі покоління і передається як родинна цінність від матері до доньки для збереження українських традицій. Українська хустка є невід’ємною частиною української культурної спадщини. Споконвіку на українських землях хустка була не просто обов’язковим головним убором для заміжніх жінок, а й особливим сакральним предметом, реліквією, що передавалась із покоління в покоління. Якщо вишиванка це наш генетичний код, то хустка – оберіг та символ життя.

З нагоди Всесвітнього дня української хустки, учні нашого закладу освіти приєдналися до флешмобу “Хустку одягаю – перемогу закликаю”

Збройні Сили – це один з основних елементів стабільного і впевненого розвитку Української держави, справжня гарантія державного суверенітету.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла постанову «Про військові формування в Україні», якою визначила: «підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території України, Верховній Раді України; утворити Міністерство оборони України; Урядові України приступити до створення Збройних Сил України». Фактично цією постановою було покладено початок будівництва Збройних Сил України, як важливого інституту держави і невід’ємного елемента її воєнної організації.

Восени – взимку 1991 року було підготовлено важливі документи, що стали нормативно-правовою базою формування Збройних Сил України. 11 жовтня Верховна Рада України затвердила Концепцію оборони і будівництва Збройних Сил України. Концепція визначала, що Збройні Сили України складаються з трьох видів: Сухопутні війська (Війська наземної оборони), Військово-Повітряні Сили і Сили Протиповітряної оборони (Війська повітряної оборони), Військово-Морські Сили.

Всесві́тній день боротьби́ зі СНІДом вперше відзначався 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД.

Із того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно. Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом — звернути увагу суспільства на цю проблему.

За даними ООН, поширення епідемії СНІДу у світі в цілому сповільнилися. За останні 5 років кількість виявлених випадків зараження ВІЛ/СНІД скоротилась на 20%[1]. Натомість в Україні серед країн Східної Європи і Центральної Азії ступінь поширеності ВІЛ/СНІД найвищий, серед дорослого населення він становить 1,1%[2]. Щодня в Україні реєструється 48.5 випадків захворювання ВІЛ-інфекцією[1]. Також в Україні зростає кількість ВІЛ-інфікованих жінок[3]. За оцінками експертів, до 2014 року загальна кількість ВІЛ-інфікованих громадян України становитиме від 479 до 825 тисяч

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.
У 2023 р. День пам’яті жертв Голодоморів припадає на 25 листопада. У цей день о 16:00 відбудеться Загальнонаціональна хвилина мовчання.
Цього року країна вдруге вшановуватиме жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни, яка супроводжується геноцидними діями Росії проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.
Закликаємо також людей по всьому світу засвітити вогник у домівці як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

У 1932–1933 роках комуністичний тоталітарний режим вчинив злочин геноциду проти українського народу. Сьогодні його спадкоємець – рашистський режим – прагне знову вчинити на українській землі геноцид.
Голодомор здійснило керівництво ВКП(б) та уряд СРСР у 1932–1933 роках шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, де переважну більшість населення становили українці.
Україна внаслідок геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років втратила мільйони людських життів. У 2006 р. Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу.
Метою злочину було знищення українського народу як національної групи. Комуністичний тоталітарний режим через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних створив для українців умови, несумісні з життям. Тобто розрахунок був на фізичне знищення нашої нації.

21 листопада - День Гідності та Свободи
21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.

Під час президентських виборів 2004-го року здійнялися акції протесту.

За попередніми результатами другого туру, оголошеними 21 листопада Центральною виборчою комісією, перемогу в президентських перегонах здобув Віктор Янукович. Масові та брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди. Протестний рух охопив найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві. Внаслідок цих подій відбувся повторний другий тур президентських виборів за результатами якого переміг Ющенко.
У листопаді 2005 року новообраний Президент заснував свято – День Свободи.
У грудні 2011 року наступний Президент України Віктор Янукович скасував День Свободи і об’єднав його з Днем Соборності.

16 листопада відзначається Міжнародний день толерантності (International Day for Tolerance), запроваджений у зв’язку із ухваленням ЮНЕСКО у 1995 році Декларації принципів терпимості, в основу якої закладено положення, проголошені в Загальній декларації прав людини.

Толерантність – це повага до людської індивідуальності, визнання основоположних прав і свобод людини та громадянина, прийняття та правильне розуміння різноманіття культур та форм самовираження.

Принципи рівності та недискримінації закріплені в міжнародному та національному законодавстві, згідно з якими всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.

6 клас прийняв активну участь у ярмарці на підтримку ЗСУ

Сьогодні, діти, ми поговоримо про нашу рідну мову. Адже мова – це не тільки засіб спілкування. Мова – це прояв культури, мудрості, знань, поглядів людини. У кожного народу своя мова. Ми – українці. Ми живемо у вільній незалежній державі. У нас є своя державна мова – українська. Наша мова напрочуд гарна, співуча, ніжна, щира, як і душа українського народу.

ПАМ’ЯТКА
для учнів та батьків на осінні канікули

УЧЕНЬ! БЕРЕЖИ СЕБЕ!
1. Постійно дотримуйся правил дорожнього руху.
Не влаштовуй ігри на проїжджій частині вулиці.
2. Не грайся сірниками та іншими легкозаймистими предметами. Будь обережний з газом. Не вмикай його без дозволу батьків та без потреби.
3. Не чіпай невідомі тобі предмети. При виявленні вибухонебезпечних предметів, повідом дорослих.
4. Будь обережний з електроприладами. Не вмикай їх без дорослих.
Не торкайся оголених проводів. Виходячи з дому, перевіряй, щоб усі електропобутові прилади були відключені.
5. Будь обережним біля водоймищ, не ходи по тонкому льоду.
Не влаштовуй ігри поблизу водоймищ
6. Виконуй правила протипожежної безпеки. Не грай з вогнем.
Не розпалюй багаття.
7. Не чіпай бездомних кішок та собак. Спілкування з ними призводить до нещасних випадків.

Любий учень, дбай про своє здоров’я та життя!

ШАНОВНІ БАТЬКИ!
1. Не залишайте дітей без догляду. Знайте, де і з ким бувають Ваші діти, чим вони займаються.
2. Випускаючи дитину на прогулянку, нагадуйте їй про правила дорожнього руху, про правила поведінки в громадських місцях.
3. Постійно нагадуйте про правила власної безпеки.

Увага! Під час канікул відповідальність за життя та здоров'я дітей несуть батьки!